ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області інформує: деякі питання експорту кукурудзи до Китаю
Україна – один із найбільших у світі експортерів зерна. Експорт української продукції – це необхідна та важлива складова агровиробництва. Згідно з даними Продовольчої програми ООН, до вторгнення Росії Україна постачала 42 відсотки соняшникової олії, що продається на світовому ринку, 16 відсотків кукурудзи та 9 відсотків пшениці.
Відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати нормативно-правовим актам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки повинно відповідати вимогам країни – імпортера.
Враховуючи можливі особливості внутрішнього законодавства країни, до якої планується експорт, поряд з вивченням ринку, слід проаналізувати законодавчі вимоги, встановлені для зерна країною-імпортером. З метою дотримання безпечного сільськогосподарського виробництва та екології Китаю, а також на основі результатів аналізу фітосанітарних ризиків ураження шкідливими організмами, були підписані Протоколи фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи з України до Китаю між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки.
Зерно, що експортується, повинне відповідати нормам чинного фітосанітарного законодавства, правилам імпорту та національним стандартам Китаю, а також не містити живих комах і шкідливих організмів, які знаходяться під карантинним контролем у Китаї.
Однією із вимог Китайської Народної Республіки є обстеження посівів кукурудзи, у період вегетації із використанням міжнародно прийнятих методів нагляду та дослідження на предмет присутності таких шкідливих організмів як бактеріальне в’янення (вілт) кукурудзи (Pantoea stewartiї subs. Stewarti), оливкова плямистість (Cladosporium griseo-olivaceum) та вірус смугастої мозаїки пшениці (Wheat streak mosaic virus).
Обстеження проводяться державним фітосанітарним інспектором в періоди вегетації, а саме від фази викидання волоті до фази молочної стиглості зерна (липень-серпень).
Бактеріальне в’янення (вілт) кукурудзи – Pantoea stewartiї subs. Stewarti. Типово судинна хвороба, яка уражує всі органи рослини (листя, стебла, корені, волоті, качани й насіння). Може проявлятися на рослинах в усіх фазах розвитку, але найпомітніша при ураженні проростків. Проростки в’януть, як при посухах; рослини світліють, жовкнуть, пізніше стають бурими, швидко всихають. При ураженні дорослих рослин кукурудзи (до цвітіння) на нижніх листках з’являється поздовжня штрихувата плямистість. Плями спочатку світло-зелені, згодом жовтіють, розповсюджуються по жилках і утворюють смуги вздовж усього листка. Швидко поширюючись по судинним пучкам, інфекція переходить в стебло, а по стеблу – з нижнього листя на верхнє. На ураженій тканині листя і стебел часто виступає ексудат. Судинні пучки бувають настільки переповнені бактеріями, що на поперековому зрізі стебла виступає бактеріальна маса у вигляді жовтих крапель слизу, що є характерною ознакою захворювання. Розмножуючись і поширюючись по судинах, бактерії проникають в качани і у внутрішні тканини зерен. Ексудат, який виступає на внутрішній поверхні обгорток, заражає насіння з поверхні .Сильно уражені рослини засихають і гинуть навіть при наявності достатньої кількості вологи в ґрунті, або стають карликовими, передчасно викидають волоті характерного білого забарвлення. Такі ознаки ураження спостерігають на нестійких щодо в’янення скоростиглих сортах ранньої кукурудзи. На стійкіших сортах хвороба зазвичай проявляється пізніше — після викидання волоті. В качани інфекція проникає рідко. Бактеріальне в’янення кукурудзи часто плутають з іншими листковими хворобами тому діагностика хвороб можлива лише в лабораторних умовах.
Оливкова плямистість – Cladosporium griseo-olivaceum . На качанах утворюються темно-коричневі плями різних форм і розмірів, що починаються від основи і поступово захоплюють всі зернівки. Крім почорніння, можна також спостерігати численні дефекти на зернах – різні борозни, прогнилі поглиблення, білі нальоти спороношення гриба. Цей наліт настільки схожий із симптоматикою сажки, що хворобу часто плутають летючою сажкою.
Вірус смугастої мозаїки пшениці –Wheat streak mosaic virus. Окрім пшениці, уражує ячмінь, кукурудзу, просо, сорго, а також дикорослі рослини і бур’яни. Хвороба характеризується специфічним плямистим («мозаїчним») забарвленням листя з некротизованими ділянками у вигляді світло-зелених штрихів або смужок, що розташовані паралельно жилкам листків, нерівномірним кущенням та формуванням недорозвиненого колоса. Рано уражені рослини можуть взагалі не вступити у фазу колосіння або утворити слабкі колоски. Як наслідок отримується недорозвинене насіння, що негативно впливає на якісні показники врожайності.
Крім того, з метою виявлення шкідливих організмів, які мають карантинне значення для Китаю, проводяться обстеження місць зберігання (складських приміщень, елеваторних споруд і іншого), з яких планується експорт зерна кукурудзи до КНР.
Хто має наміри експортувати зерно до Китаю за більш детальною інформацією потрібно звернутися до ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області (Управління фітосанітарної безпеки) за адресою: м.Полтава вул.Воскресенський узвіз ,7.
