Йому назавжди 29: над Шилівкою крила янгола розправив Герой Олександр Жмурко
Сьогодні скорботний день для всіх жителів нашої громади і невимовний біль наскрізь пронизує Зіньківщину… Хоробрий син України «на щиті» повернувся додому назавжди…
Безжальна війна в одну мить обірвала молоде життя 29-річного Олександра Жмурка, стрільця (помічника кулеметника) 1 відділення 1 взводу оперативного призначення. Олександр загинув під час виконання бойового завдання.
«Живим» коридором Пошани і квітами від в’їзду в село до рідної домівки зустрічали Героя односельці та ті, з ким упродовж життя перепліталися його стежки. Мов рікою, шилівськими вулицями йшли рідні, близькі, друзі, вчителі, колеги, побратими, військовослужбовці, представники влади, знайомі, аби віддати останню шану Олександру Жмурку.
Веселий, життєрадісний, привітний, стриманий у словах, але дуже мужній та щирий, своїм позитивом він підбадьорював всіх довкола, був надійним товаришем, завжди готовим підставити плече у важку хвилину – саме таким Олександр назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав.
Воїн боровся за волю і свободу нашої держави і щиро вірив у те, що Перемога вже скоро прийде на нашу землю. Вірив і віддав в ім’я цієї Перемоги найцінніше – життя.
Жодними словами не втішити пошматоване материнське серце, адже найбільше горе для батьків – хоронити свою дитину... Надзвичайно важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль і гіркоту від втрати рідної, близької людини. Та нехай добрий, світлий спомин про мужнього Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у нашій пам’яті…
Смерть Олександра Жмурка – це біль усієї громади, усієї країни… Не забуваймо, якою ціною виборюється наша свобода. Занадто високу ціну платимо за право бути вільними на своїй землі.
Щирі співчуття родині Захисника. Поділяємо ваше горе та сумуємо разом з вами… Вічна і світла пам’ять Герою!
Похоронили Олександра Володимировича на центральному кладовищі рідного села під оркестровий гімн України та прощальні постріли військових.
