На жаль, війна триває та приносить нові імена, що йдуть у вічність...
Сьогодні Зіньківська громада попрощалася зі своїм Героєм-Захисником, воїном Збройних Сил України, солдатом протитанкового відділення взводу вогневої підтримки аеромобільного батальйону Зезекалом Михайлом Васильовичем, який загинув 13 квітня цього року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії росії проти України, в районі бойових дій біля населеного пункту Діброва Луганської області.
Біля Свято-Успенського собору у Полтаві о 10 год. відбулася панахида за Михайлом Васильовичем Зезекалом.
Живим коридором, стоячи на колінах із квітами у руках та сльозами на очах, зустрічало Михайла рідне село Пишненки.
Мужній Воїн поліг за свою державу, за наш спокій… Він був вірний військовій присязі, з честю і гідністю виконав свій громадянський та військовий обов’язок і до останнього подиху вірив у Перемогу. Війна забрала у батьків сина, у братів та сестри – брата, у військовослужбовців – побратима і друга, у нашої громади та країни – Захисника, цвіт української нації.
Михайлу назавжди залишиться 27…
Попрощатися із загиблим прийшли рідні, близькі, друзі, військовослужбовці, односельці, представники влади та мешканці громади.
Востаннє нашому земляку віддали військові почесті. Рідним Героя вручили Державний Прапор України, який почесна варта зняла з домовини. На честь солдата Михайла Васильовича Зезекала Пишненківське небо гучно пронизав трикратний стрілецький салют…
Тепер Михайло Зезекало – навічно з небесною вартою…
Похоронили Михайла у рідному селі, де над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.
Уся громада низько вклоняється та схиляє голову в глибокій скорботі перед батьками та родиною загиблого нашого Героя, співчуваємо та розділяємо біль пекучої втрати.
Ніколи не пробачимо. Ніколи не забудемо. Світла, немеркнуча пам’ять полеглому бійцю! Вдячність і безмірна шана його подвигу! Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях вічно…
