Надання додаткової відпустки учасникам бойових дій під час воєнного стану
Для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, осіб з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-XII (із змінами) (далі – Закон № 3551), надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, що зафіксовано у статті 77-2 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та у статті 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.
Перелік осіб, які належать до учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначено статтями 6 і 7 Закону України від 22.10.93 № 3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Підставою для надання додаткової відпустки для учасника бойових дій чи особи з інвалідністю внаслідок війни є:
– посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій;
– заява працівника на відповідну відпустку.
При оформленні наказу про додаткову відпустку учаснику бойових дій спеціальних застережень у цих нормах немає. Тому право на таку додаткову відпустку мають і основні працівники, і сумісники. Оплата відпусток повинна відбуватися за рахунок коштів установ та організацій.
Дана відпустка не належить до категорії щорічних.
Тривалість додаткової відпустки не залежить від стажу роботи і надається під час підтвердження статусу учасника бойових дій чи особи з інвалідністю внаслідок війни.
Додаткова відпустка учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни надається:
– понад щорічну основну та додаткові відпустки. Таким чином, дні цієї відпустки не враховуються під час порівняння з установленою граничною тривалістю відпустки 59 (69) календарних днів на рік (відповідно вимог ч. 3 ст. 10 Закону № 504);
-з урахуванням святкових та неробочих днів, визначених ст. 73 КЗпП України. Тобто вони оплачуються та включаються в загальну тривалість відпустки, а не подовжують її.
-повної тривалості з розрахунку на календарний рік незалежно від кількості фактично відпрацьованого часу в році.
Додаткову відпустку для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни не можна:
-перенести на інший період або подовжити в разі хвороби працівника;
-перенести на наступний календарний рік;
-поділити на частини;
-замінити грошовою компенсацією.
Також не допускається відкликання працівника з такої відпустки, адже відповідно до ст. 12 Закону України “Про відпустки”, яка визначає порядок відкликання працівників з щорічної відпустки, ніяких змін внесено не було.
За дні невикористаної відпустки не виплачується грошова компенсація у випадку звільнення працівника, який має право на цю відпустку.
Якщо надається додаткова відпустка учасника бойових дій, роботодавець повинен урахувати такі особливості:
-надається за календарний рік, але право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Тобто, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості 14 календарних днів;
-надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
-має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
-початок якої припадає на один рік, наприклад, 2022 рік, а закінчення на наступний (2023 рік), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок, тобто за 2022 рік.
Тому у 2023 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості 14 календарних днів:
-не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у статті 11 Закону України “Про відпустки”, у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
-не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки, такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
-може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Головний державний інспектор Північно-Східного
міжрегіонального управління Держпраці
Тетяна ЖОЛОБ
