Питання забезпечення прав дітей, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб
Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Всі діти на території України – незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їхніх батьків чи осіб, які їх замінюють, або будь-яких інших обставин – мають рівні права і свободи.
Зокрема це право на:
• рівний доступ до безоплатної правової допомоги;
• забезпечення сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (в Україні встановлено пріоритет сімейного виховання дитини);
• належне батьківське виховання, яке зокрема забезпечується системою державного контролю;
• охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я;
• забезпечення найкращих інтересів;
• доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти;
• вибір навчального закладу і навчання рідною мовою;
• вивчення рідної мови в державних і комунальних навчальних закладах;
• рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку;
• вільне висловлювання думки та отримання інформації (які можуть бути обмежені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку);
• об’єднання в дитячі та молодіжні організації.
Mетодичнi матеріали щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та цивільного населення, які постраждали від військової агресії РФ проти України
Державою передбачено додаткові заходи з соціального захисту, зокрема дітям:
• з числа внутрішньо переміщених осіб;
• з багатодітних сімей;
• сиротам;
• позбавленим батьківського піклування;
• які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави;
• з інвалідністю;
• які перебувають у складних життєвих обставинах;
• з малозабезпечених сімей;
• членам сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни;
• членам сім'ї учасника бойових дій;
• які мають статус дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;
• осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, особами з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• один із батьків яких загинув (пропав безвісти) в районі проведення АТО/ООС або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення АТО/ООС;
• один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту;
• які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення;
• тощо.
Відповідно до категорії можуть надаватися такі пільги:
• безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
• щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони
здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;
• першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
• безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, зокрема внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
• безоплатне або пільгове одержання послуг з оздоровлення та відпочинку;
• безоплатне або пільгове забезпечення дитячим харчуванням;
• забезпечення учнів державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів стипендією і харчуванням;
• забезпечення навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, зокрема і в домашніх умовах;
• додаткова соціальна і матеріальна допомога для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти;
• державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти;
• здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства;
• тощо.
Взаємодія дітей з організаціями та органами державної/місцевої влади
Діти мають право звернутися особисто:
• до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення;
• до органу опіки та піклування; служби у справах дітей; центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей; до інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.
Крім того, неповнолітня дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду.
Паспортизація неповнолітніх осіб
Від дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг і строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Крім того, у період дії карантину оформлення паспорта здійснюється за місцем звернення особи.
Важливо зазначити, що в період воєнного стану всі мають постійно мати при собі документ, що посвідчує особу. Якщо ви знаходитеся у більш-менш безпечному регіоні і вам виповнилося 14 років, рекомендуємо звернутися до відповідних органів й отримати паспорт. Оскільки його зобов’язаний отримати кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку. Таким особам паспорт оформляється на 4 (чотири) роки, не більше, ніж через 20 робочих днів із дня оформлення заяви-анкети для його отримання. Крім того, адміністративний збір за оформлення паспорта вперше особами до 18 років не сплачується.
Особа віком від 14 до 18 років, яка має зареєстроване місце проживання та яка не зареєстрована в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, під час оформлення паспорта вперше може за бажанням одночасно зареєструватися в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків із подальшим відображенням інформації про РНОКПП у паспорті.
Для отримання паспорта особа, якій виповнилося 14 років, має:
1. Підготувати документи для оформлення паспорта, а саме:
• свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;
• оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них (для підтвердження факту належності особи до громадянства України) або довідку про реєстрацію особи громадянином України;
• документи для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та в паспорт (за наявності таких документів):
? про місце проживання – довідку органу реєстрації встановленого зразка;
? про народження дітей – свідоцтва про народження дітей;
? про шлюб або розірвання шлюбу – свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ;
? про зміну імені – свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ;
? документ з даними про Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до свідоцтва про народження (копію, зокрема в електронній формі, за умови наявності в уповноваженого органу технічної можливості провести перевірку відповідності реєстраційних даних особи).
Видані компетентними органами іноземноі? держави документи засвідчуються у встановленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами Украі?ни. Такі документи подаються з перекладом на украі?нську мову, засвідченим нотаріально.
Транслітерація прізвища та імені формується автоматично, тому завчасно перевірте майбутнє написання на е-сервісі ДМС. Інші варіанти латиницею можливі, але тільки у визначених законом випадках і на підставі раніше виданих документів.
2. Упродовж місяця після досягнення дитиною 14-річчя (наприклад, якщо день народження 1 липня, то до 1 серпня) особа має подати вищезазначені документи уповноваженому працівнику:
• Центру надання адміністративних послуг;
• або державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС і його відокремлених
підрозділів (Центри ДП «Документ» у регіонах);
• або територіального органу/територіального підрозділу ДМС.
Важливо зауважити, що документи для оформлення паспорта подаються лише до територіального органу/територіального підрозділу ДМС у разі:
• набуття особою громадянства України (за винятком випадків набуття особою громадянства України за народженням);
• повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном;
• оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим у встановленому порядку, якщо така особа не отримувала паспорта, оформленого із застосуванням засобів Реєстру;
• відбування особою покарання в установах виконання покарань або обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або перебування на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.
3. Після того, як уповноважений працівник сформує заяву-анкету, перевірити правильність внесених ним до заяви-анкети відомостей. Якщо все вірно, підписати заяву-анкету.
Отримання паспорта
1. Через 20 робочих днів звернутися до уповноваженого органу, до якого особа подавала документи для оформлення паспорта.
2. Під час отримання візуально перевірити персональні дані, внесені до паспорта, та підписати заяву-анкету.
У разі закінчення терміну дії паспорта документи для його обміну можна подати протягом одного місяця до дати закінчення терміну дії паспорта. У такому випадку за бажанням особи паспорт, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі, і вона здає його під час отримання нового паспорта.
У разі втрати/викрадення паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, зокрема документи, що містять фотозображення особи, які дають змогу цю особу ідентифікувати.
Підстави для відмови в оформленні та видачі паспорта
• Особа не є громадянином України.
• Особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв’язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення терміну дії паспорта; непридатності для подальшого використання).
• Дані, отримані з баз даних Реєстру та картотек, не підтверджують надану заявником інформацію.
• За видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта.
• Особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта.
• Особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Дії уповноваженого органу
1. Уповноважений працівник під час прийняття пакету документів має перевірити повноту поданих заявником документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
Якщо працівник виявляє, що подані не всі документи або подані документи, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, він інформує заявника про відмову прийняти документи і зазначає підстави відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
2. Із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру сформувати заяву-анкету.
3. Роздрукувати заяву-анкету та надати заявнику для перевірки правильності внесених до неї відомостей. У разі виявлення помилок внести до неї відповідні виправлення.
4. Після підписання заяви-анкети заявником уповноважений працівник має перевірити та підписати заяву-анкету (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів).
5. Відсканувати із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру документи, подані заявником.
Оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України, паспорта, що підлягає обміну, документів, що підтверджують сплату адміністративного збору) повернути заявнику після оформлення заяви-анкети.
Прийняті працівником заява-анкета та скановані документи (в тому числі отримані біометричні дані, параметри) із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру автоматично розподіляють та надсилають до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який обслуговує відповідний уповноважений суб’єкт, що здійснив прийняття документів від заявника.
Видача паспорта
1. Роздрукувати заяву-анкету та надати її заявнику для підписання і зазначення дати отримання паспорта.
2. До заяви-анкети внести прізвище та ініціали, підпис (із зазначенням дати) працівника, який видав паспорт.
3. Під час видачі паспорта, до якого не внесено дані про РНОКПП, роздрукувати та надати заявнику повідомлення Державної податкової служби про необхідність звернення до контролюючого органу.
4. Якщо паспорт видає уповноважений суб’єкт, заяву-анкету та додані до неї документи не пізніше наступного робочого дня після дня видачі паспорта передати територіальному органу/ територіальному підрозділу ДМС, який його оформив.
5. Якщо оформлення паспорта відбувалося одночасно з подачею заяви на отримання РНОКПП, внесені до паспорта відомості про унікальний номер запису в Реєстрі, номер паспорта, до якого внесено інформацію про РНОКПП, орган, що його видав, та дату видачі паспорта передають до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків не пізніше, ніж протягом робочого дня, що настає за днем видачі паспорта заявнику.
Дитина і праця
Особи, які не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України. Законодавство України визначає, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Проте за згодою одного з батьків або особи, яка замінює батьків, та за умови що робота не завдає шкоди здоров’ю і навчанню такої дитини, як виняток, дитину можуть прийняти на роботу з 15-річного віку. Тривалість робочого часу для дітей молодше 16 років обмежується відповідно до потреб їхнього розвитку та професійної підготовки.
Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду, за наявності письмового медичного висновку про відсутність протипоказань для участі у трудовій діяльності, та в подальшому до досягнення 21 року щорічно підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам.
Заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день, у зручний для них час та повної тривалості в перший рік роботи за заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.
Участь у трудовій діяльності дітей з інвалідністю та дітей з вадами фізичного та розумового розвитку забезпечується шляхом створення відповідної мережі робочих місць.
З метою захисту своїх трудових прав діти, які працюють, можуть створювати професійні спілки або вступати до існуючих професійних спілок у порядку, встановленому законодавством України.
Діти, які досягли 16-річного віку, мають право займатися підприємницькою діяльністю, можуть бути членами колективного сільськогосподарського підприємства та членами селянського (фермерського) господарства в порядку, встановленому законом.
При прийнятті на роботу осіб, які не досягли 18 років, не встановлюється випробування.
Заборони щодо осіб, молодших 18 років:
• тимчасове переведення на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором без їхньої згоди;
• залучення до роботи в нічний час та/або надурочних робіт;
• ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року;
• застосування праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах;
• підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми;
• заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією.
Крім того, письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг 18-річного віку.
Варто зазначити, що урядом України передбачено виплати компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні.
ПРАВО НА ОБ’ЄДНАННЯ В ДИТЯЧІ ТА МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
Діти мають право на об’єднання в самостійні дитячі та молодіжні громадські організації.
Дитячі громадські організації можуть створювати свої об’єднання, встановлювати контакти з дитячими громадськими організаціями інших країн, вступати до міжнародних дитячих об’єднань.
Заборонено створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування.
ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ ДІТЯМ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ
Заборонено участь дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, як-от вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання дітей з метою використання у збройних конфліктах інших держав або насильницьких діях, спрямованих на повалення державної влади чи порушення територіальної цілісності, а також використання дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, залучення та/або втягування дітей до не передбачених законами України воєнізованих чи збройних формувань, пропаганда війни.
З метою захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, та дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, держава створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.
ОРГАНІЗАЦІЯ ВІДПОЧИНКУ ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ЗА КОРДОНОМ
На період воєнного стану було спрощено організацію відпочинку та оздоровлення дітей за кордоном, які виїздять на оздоровлення та відпочинок без батьків (опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів).
Алгоритм дій
Сторона, що виявила бажання прийняти дітей на оздоровлення та відпочинок за кордоном, має подати до Нацсоцслужби:
I. Запрошення на оздоровлення та відпочинок дітей. У запрошенні зазначається:
• держава, до якої дітей запрошують;
• строк, на який виїжджає група дітей;
• дата повернення;
• кількість запрошених дітей, вік;
• можливість прийняти дітей, які потребують допоміжних засобів реабілітації;
• умови фінансового забезпечення оздоровлення та відпочинку, проживання, харчування дітей і осіб, які їх супроводжують;
• зобов’язання щодо страхування дітей і осіб, які їх супроводжують;
• інформація про заклади, в яких планується розмістити дітей (адреса закладу), або список сімей, які прийматимуть дітей на оздоровлення та відпочинок з України;
• гарантії захисту прав дітей, а також повернення дітей до України.
II. Лист від центрального або місцевого органу виконавчої влади держави, до якої запрошують дітей.
У листі має міститися інформація про те, що сторона, яка приймає, уповноважена здійснювати організацію оздоровлення та відпочинку дітей з України в сім’ях і закладах за кордоном, а також гарантії повернення дітей до України.
Нацсоцслужба визначає регіони, в яких діти найбільше потребують оздоровлення та відпочинку, та звертається до обласних військових адміністрацій для формування груп дітей та підготовки пакета документів для виїзду за кордон на оздоровлення та відпочинок.
Обласні, Київська міська військові адміністрації формують групу дітей, призначають осіб, які її супроводжують, та подають до Нацсоцслужби для отримання згоди на виїзд дітей пакет таких документів:
1. Заяву батьків, завірену службою у справах дітей (може здійснюватися без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон дитини або свідоцтва про народження дитини).
2. Погодження службою у справах дітей згоди законних представників кожної дитини на її виїзд за кордон на оздоровлення та відпочинок таких категорій дітей: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, та які влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї або до дитячого будинку сімейного типу; які перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування або суду.
3. Копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон дитини або свідоцтва про народження
дитини.
4. Копію медичної довідки про стан здоров’я кожної дитини, яка виїжджає за кордон на відпочинок та оздоровлення, за формою, затвердженою МОЗ (у разі відсутності можливості її оформлення – письмову заяву законного представника дитини, що підтверджує відсутність або наявність у дитини хвороб).
5. Копію наказу структурного підрозділу обласної, Київської міської військової адміністрації, завданням якого є формування групи дітей та підготовка пакету документів для виїзду дітей за кордон, яким призначено керівника групи дітей/організатора та осіб, які супроводжують групу дітей, що є відповідальними за життя та здоров’я дітей під час перевезення та перебування дітей за кордоном. Кількість осіб, які супроводжують групу дітей, визначається з розрахунку одна особа на 15 дітей.
6. Списки групи дітей, які виїжджають за кордон на оздоровлення та відпочинок, та осіб, які її супроводжують, за формою згідно з додатком 7 до Порядку організації виїзду дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 № 1167. Нацсоцслужба з моменту отримання пакету документів від обласних, Київської міської військових адміністрацій протягом 10 робочих днів здійснює розгляд цих документів і надає згоду на виїзд організованої групи дітей за кордон.
У разі невідповідності визначеним вимогам документів, поданих обласною, Київською міською військовою адміністрацією або стороною, що приймає дітей, Нацсоцслужба має право повернути пакет документів на доопрацювання.
Також під час воєнного стану оздоровлення та відпочинок за кордоном дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ях заборонено. Оздоровлення зазначених категорій дітей дозволяється організованими групами в закладах. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які були евакуйовані з України, можуть забезпечуватися послугами з оздоровлення та відпочинку у складі організованих груп виключно на території держави, в якій вони знаходяться.
СТАТУС ДИТИНИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ І ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
Статус надається дитині або особі, яка проживала/є або народилася після виникнення обставин, зазначених у статті 1 Закону, в Донецькій та Луганській областях, якій на момент виникнення вищезазначених обставин не виповнилося 18 років, та яка внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів:
• отримала поранення, контузію, каліцтво;
• зазнала фізичного, сексуального насильства;
• була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
• залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконно утримувалася, зокрема в полоні;
• зазнала психологічного насильства.
Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі вищезазначені обставини. Під час надання дитині статусу заявник визначає обставину, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
До дітей, які зазнали психологічного насильства, зокрема можуть бути віднесені:
• діти з числа ВПО;
• діти, які проживають/перебувають в населених пунктах Донецької та Луганської областей;
• діти, у якої загинули (зникли безвісті), потрапили в полон, померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва батьки або один із них – із числа цивільних осіб або з числа осіб, на яких поширюється
чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Заяву про надання статусу подають:
• неповнолітні та повнолітні особи особисто;
• законні представники в інтересах недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена;
• родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування в інтересах дитини, яка переміщується без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють.
Заяву подають до уповноваженого органу за місцем:
• реєстрації проживання/перебування дитини як ВПО;
• проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася АТО і заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій і Луганській областях;
• виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.
Подають заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних і засвідчені в установленому порядку копії:
• свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу дитини (в разі звернення в інтересах малолітньої дитини);
• документа, що посвідчує особу заявника;
• документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, подається копія документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником.
Певні документи подаються залежно від обставин та відповідно до категорії заявника. Якщо дитина проживає/перебуває в населеному пункті Донецької або Луганської області та якщо відсутні відомості про реєстрацію місця проживання/перебування дитини або документи, копії яких має подати заявник, доказами підтвердження її місця проживання/перебування можуть бути відомості, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Або це може бути один із наступних документів:
• документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно;
• свідоцтво про базову загальну середню освіту;
• атестат про повну загальну середню освіту;
• документ про професійно-технічну освіту;
• табель успішності;
• учнівський квиток;
• медичні документи;
• свідоцтво про народження дитини.
У разі відсутності вищезазначених документів, за письмовим запитом від законного представника дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або керівника служби у справах дітей, Нацсоцслужба не пізніше, ніж через п’ять робочих днів із дати надходження такого запиту надає про таку дитину інформацію, що міститься в Банку даних.
Виписка з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста (документ має бути виданий закладом, в якому дитина проходила обстеження та лікування, з числа визначених МОЗ, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення АТО і заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях) у разі отримання поранення, контузіі?, каліцтва.
Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства; була викрадена або незаконно вивезена за межі Украі?ни; залучалася до участі у діях воєнізованих чи зброи?них формувань; незаконно утримувалася, зокрема в полоні, подаються копії:
• заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
• витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
• висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Якщо дитина зазнала психологічного насильства, подаються копії:
• довідки про взяття дитини на облік як ВПО (подають ВПО);
• документа, що підтверджує проживання/перебування дитини в населеному пункті Донецької та Луганської областей (діти, які проживають у населених пунктах Донецької та Луганської областей);
• висновку оцінки потреб сім’ї (особи) в соціальних послугах, підготовленого центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Мінсоцполітики (до оцінювання потреб сім’ї/особи може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, який працює в іншому закладі, установі, організації);
• посвідчення з написом «Посвідчення члена сім’ї загиблого»;
• свідоцтва про смерть і документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті Донецької та Луганської областях, або копії документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті в разі загибелі батьків дитини або одного з них із числа цивільних осіб.
Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Рішення про надання або відмову в наданні статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини документів, поданих заявником, приймає уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу.
У рішенні зазначаються:
• прізвище, ім’я, по батькові;
• дата народження;
• серія та номер свідоцтва про народження/паспорта;
• адреса місця проживання/перебування дитини;
• обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства);
• документи, що підтверджують такі обставини;
• дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.
Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до Банку даних.
Рішення про відмову в наданні статусу приймається в разі відсутності одного з документів, який повинен бути поданий відповідно до обставин надання статусу (крім випадку подання письмового запиту від законного представника дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування до Нацсоцслужби про надання інформації з Банку даних), та може бути оскаржене в суді.
Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.
Підставами для прийняття рішення про скасування статусу є встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, на підставі яких надається статус, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.
Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.
За матеріалами Мінреінтеграції
