Пані Ніна: надзвичайно приємно відчувати добро й турботу односельчан, адже кожен намагається постійно чимось допомогти
Продовжуємо розповіді про людей, які через російське воєнне вторгнення змушені були евакуюватися з рідних домівок і знайшли прихисток на території Зіньківської громади.
Однією з таких є родина пані Ніни із селища Вугледар Донецької області.
Тікати від війни довелося під обстрілами… Нам допомагали евакуюватися волонтери та представники Червоного Хреста. Спочатку наша родина приїхала до Дніпра, де нас чекали волонтери. Нагодували, обігріли, надали приміщення для ночівлі, а потім ми вирушили далі, - розповідає пані Ніна.
Саме так родина переселенців потрапила до Великопавлівського старостинського округу Зіньківської громади.
Зустріли нам із доброю душею. Староста села Ярослав Переятенець знайшов для нас домівку, де оселилася наша родина з 5 чоловік. Ми навели лад на подвір’ї, у будинку, навесні посіяли квіти й почали господарювати. Коли я зайшла до хатини, то серце защеміло, бо цей будинок дуже схожий на будинок моєї мами. Тож проживаючи тут я відчуваю себе ніби вдома. Надзвичайно приємно відчувати добро й турботу односельчан, адже кожен намагається постійно чимось допомогти, - говорить жінка.
Та й сама родина переселенців теж дарма часу не гає: заготовляють 
дрова, 
концервують овочі, 
ягоди та різні смаколики на зиму. Але найбільше вони мріють, щоб якомога швидше вже закінчилася війна і вони повернулися до своєї домівки…
