Вічна пам'ять Герою...
Зіньківська громада втратила ще одного Героя... Вчора у шпиталі м. Києва від отриманих ран помер оператор групи спеціального призначення №1 роти спеціального призначення №1 тактичної групи №3, солдат, наш земляк Харченко Вадим Григорович.
Народився Вадим Григорович 22 серпня 1968 року у м. Зіньків. У 1985 році закінчив Зіньківську середню школу №1. З 1986 по 1988 роки проходив службу у лавах армії. Навчався у Полтавському професійно-технічному училищі, де здобув професію бурильника. Понад 20 років працював помічником бурильника на бурових.
«Людина великої душі, добросовісний, активний, веселий, дружелюбний, щирий та відкритий. Він ніколи не підтримував конфліктів, постійно знаходив компроміс. Його влучні дотепи завжди піднімали всім настрій» - так про Вадима Григоровича говорять його друзі. У шкільні роки Вадим був затятим спортсменом, грав у футбольній команді м. Зінькова.
Цього року на 4-й день повномасштабного російського воєнного вторгнення на територію України Вадим Харченко добровольцем пішов до лав Збройних Сил України. На жаль, у травні після тривалого лікування у засвіти пішла мама Героя…
Мужній воїн боровся за мир на українській землі… Ціною життя він виборював право нашої нації бути вільною
Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 5 серпня цього року в районі н.п. Мар’їнка Донецької області Вадим Григорович отримав осколкове поранення, майже місяць у шпиталі м. Києва чоловік боровся на життя, 29 серпня він поповнив ряди Небесного Війська…
Висловлюємо найщиріші співчуття сестрі Валентині Григорівні, рідним та близьким Вадима Харченка. Словами важко загоїти в серці болючу рану втрати, адже смерть найріднішої людини – велике випробування. Розділяємо біль втрати та разом з вами схиляємо голови в глибокій скорботі.
Світла, вічна пам’ять, безмежна шана та щира вдячність полеглиму Захиснику…Герої не вмирають! 
Вони покидають поле бою на землі і ангелами оберігають Батьківщину з небес…
Про дату і час поховання Харченка Вадима Григоровича буде повідомлено додатково.
