Вікторія Левченко: якби добре й затишно не було у мальовничій Василе-Устимівці, ми з нетерпінням чекаємо Перемоги та найшвидшого повернення додому
Родина Левченко змушена була залишити своє рідне селище Золочів Харківської області та їхати «внікуди».
На щастя, наші земляки на той час вже проживали на Зіньківщині в с. Василе-Устимівка Покровського старостату. Вони звернулися за допомогою до завідуючої сільського клубу Олени Півень, яка знайшла нам житло. Ми посилились у будинок 
Марії Пилипівни Бурцайло, - розповідає пані Вікторія.
Родина переселенців щиро вдячна за допомогу та підтримку завідуючій сільського клубу Олені Півень та старості села Олександру Скрипнику.
Ми не звикли сидіти «склавши руки», тож незважаючи на тимчасові труднощі, посадили невеличку грядку, де виростили різну 
огородину. Нині займаємося консервуванням
на зиму, найближчим часом плануємо заготовляти дрова
, - розповідає жінка.
серпня, у день Преображення Господнього, який в народі ще називають 
«Яблучний Спас», мама Вікторії – Марія Олексіївна відзначила свій День народження. 
Привітати іменинницю завітала Олена Олексіївна Півень, яка побажала їй міцного здоров’я, миру, щастя, Щоб серце стукало часто тільки від приємних новин, сльози були тільки від щастя, а душа співала від захвату. Щоб ще не один десяток років радувала доньку, зятя, онуку та правнука.
Мама народилася у роки Голодомору і добре пам’ятає жахи Другої світової війни. Ніколи не думала, що в її життя знову прийде війна. Наша родина щиро вдячна Півень Олені Олексіївні та її чоловіку за їхню повсякденну допомогу. Це люди щедрої душі та доброго серця, - говорить Вікторія Левченко.
Та якби добре й затишно не було у мальовничій Василе-Устимівці, родина з нетерпінням чекає Перемоги та найшвидшого повернення додому. Напередодні державних свят зичать всім українцям мирного неба над головою, міцного здоров’я та злагоди в родинах
