Зіньківська громада
Полтавська область, Полтавський район

Пані Марина: мріємо якнайшвидше повернутися додому, продовжити працювати і з теплотою згадувати Шилівку

Дата: 10.08.2022 08:45
Кількість переглядів: 197

Фото без опису

Продовжуємо розповіді про людей, які через російське воєнне вторгнення змушені були покинути свої місця проживання та евакуювалися до Зіньківської громади. Однією з таких стала і родина Марини, яка знайшла прихисток у селі Шилівка Зіньківської громади. Оговтавшись, Марина розповіла про події, що передували переїзду.

?До російського воєнного вторгнення ми проживали у м. Костянтинівка Донецької області. Я працювала на м’ясокомбінаті, робила ковбасні вироби: сосиски, сардельки тощо. Коли в наше місто прийшла війна, керівництво комбінату вирішило всі потужності перевести на захід країни, а працівників – скоротили. 8?? квітня ми з доньками чекали евакуаційний потяг у приміщенні залізничного вокзалу Краматорська, аж раптом пролунало декілька потужних вибухів: у будівлі посипалося скло з вікон, дверей та скляних перегородок кас. Хвилею вибуху нас жбурнуло на підлогу, я накрила собою дітей. Жахливу картину я побачила, коли волонтери допомагали нам дістатися найближчого сховища: навкруги все горіло, поранені та мертві люди, дорослі та діти, які вже ніколи нікуди не поїдуть. Серед них я помітила одного волонтера, ім’я якого дізналася вже знаходячись у Шилівці, випадково побачивши пост у соцмережі Facebook. Цього чоловіка звали Олег Іванов, буквально за десять хвилин до вибуху він порекомендував мені очікувати потяг у приміщенні вокзалу, а не на пероні, як я хотіла, - розповідає про пережите Марина.

Минули місяці, нині пані Марина з доньками живе у селі Шилівка, яке за такий короткий проміжок часу вже встигло стати для них рідним. Та серце все одно болить за своє місто, адже в ньому лишилися їхні рідні, за країну, за всіх загиблих та тих, хто змушений був покинути свої домівки. ??Родина мріє якнайшвидше повернутися додому, продовжити працювати і з теплотою згадувати Шилівку.

?Ми щиро ?вдячні старості села Вірі Семенівні Кімлик, шилівчанам, всім, хто допомагав та продовжує нам допомагати. ?Ми приємно вражені доброзичливими людьми, яких зустріли на цьому непростому життєвому шляху, - говорить жінка.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора