Зіньківська громада
Полтавська область, Полтавський район

Працевлаштування українських біженців у Польщі

Дата: 12.05.2022 08:00
Кількість переглядів: 175

Згідно з урядовим спеціальним законом початку березня, громадяни України можуть влаштуватися на роботу без отримання спеціального дозволу. За даними Міністерства праці та соціальної політики, роботу в Польщі вже знайшли 102 тис. українців, які залишили свої домівки після початку російської агресії.

Скасування дозволів на роботу значно скоротило бюрократію і дало біженцям повний доступ до ринку праці в Польщі. Як зазначає міністр у справах сім’ї та соціальної політики Марлена Малонг, день у день кількість робітників з України, які приїхали до Польщі після початку російського вторгнення, зростає. Лише 2 травня їх прибуло понад 2000. «Щодня працевлаштовуються ще кілька тисяч громадян України, які завдяки цьому отримують джерела доходу і мають шанс самостійно жити в нашій країні. Ці люди здебільшого виконують просту роботу в галузях, де роботодавці повідомляють про нестачу персоналу», — зазначає пані Малонг.

Порівнюючи дані Міністерства праці з кількістю людей з України, які отримали номери PESEL після 24 лютого, близько 20% біженців працездатного віку вже знайшли роботу. Та як зазначає головний економіст РП роботодавців Каміль Соболевський, працюючих біженців може бути набагато більше, і в найближчому майбутньому їх кількість зросте. «Зрештою знайти роботу мають близько 60% біженців працездатного віку. Рішення про прийом на роботу має бути ухвалене протягом кількох місяців, а не кварталів після їх прибуття до Польщі. Тому на перший погляд цифра у 100 тис. чи 20% здається низькою. Проте дані Мінпраці включають лише людей, які прагнуть працевлаштуватися легально. На практиці біженці також працюють в тіньовій економіці, наприклад, за простими спеціальностями, такими як догляд за дітьми чи прибирання, робота в сільському господарстві та вирощування фруктів, а також підтримка сімейних підприємств. Це не обов’язково робота на повний день. Проживання біженців з польськими сім’ями сприяє наданню роботи без реєстрації — допомога домочадцям у їхній повсякденній діяльності є природним рефлексом гостя, який отримує допомогу, — зазначає Соболевський. — За таких умов можна очікувати збільшення кількості працюючих біженців у державній статистиці приблизно до 200 тис. Принаймні вдвічі більше людей вже взялися або візьмуться найближчими місяцями за незаявлену роботу».

На жаль, майже половина біженців, котрі влаштувалися на роботу в Польщі, виконують просту роботу. Тільки 17,7% зайняті як офісні працівники, фахівці або техніки. Інші працюють у сфері послуг та промисловості. Така структура роботи безпосередньо зумовлена ??тим, що 75% працівників становлять жінки, котрі в більшості некваліфіковані і не знають мови.

 «У випадку з українськими працівницями відсутність кваліфікації може мати вирішальне значення для їхнього потенціалу працевлаштування. Україна – країна, яка через свою історію дуже патріархальна. Жінки часто виключаються з ринку праці, тому в даний час вони не мають кваліфікації для задоволення навіть мінімальних вимог роботодавців. Крім того, не вистачає базових знань польської мови, – зазначає економічний експерт конфедерації «Левіатан» Маріуш Зельонка.

Для половини IT-компаній нестача кваліфікованих працівників є бар'єром для бізнесу. Цей бар’єр помітили 91% підприємств в опитуванні Польського економічного інституту (PIE). Якщо у квітні 2021 р. в дослідженні бізнес-циклу GUS на нестачу кваліфікованих співробітників серед бар'єрів у своїй діяльності вказали трохи більше третини ІТ-компаній, то зараз, через рік, частка таких показників досягла рекордного рівня в 50%, найбільшого у сфері послуг. Це видимий ефект стрімкого попиту на ІТ-послуги по всьому світу, що сприяло буму в цій галузі. Також у Польщі, як наголошує віце-президент Організації роботодавців ІТ-послуг (SoDA) та президент Spyrosoft SA Конрад Вайске, процвітає ІТ-індустрія. Компанії можуть обирати клієнтів, але на них більше впливає нестача фахівців, яких у Польщі ловлять компанії з усього світу, у т.ч. ті, котрі зараз переносять офіси з України до нас.

 «Польські компанії мають діяти так само. Вони також можуть віддалено наймати таланти з-за кордону, і якщо вони не знають, як це зробити, можна скористатися допомогою спеціалізованих компаній»,— зазначає економіст WNE UW Малгожата Старчевська-Кшиштошек. У промисловості так діяти неможливо, і є галузі, де дефіцит кваліфікованих працівників стає бар'єром для більш ніж половини підприємств. Наприклад, у виробництві транспортного обладнання (57%) чи металевих виробів (51,5%). На цей бар’єр вказують практично кожна друга компанія з паперової та меблевої промисловості та 4 з 10 підприємців транспортно-будівельної галузі. Великою проблемою є відтік близько 100 тис. українців, які працювали у Польщі і поїхали боронити свою батьківщину. Водночас через приплив біженців знижується кадровий дефіцит ув роздрібній торгівлі — зараз на нього вказують 22% компаній, що найнижчий показник з літа 2021 р.

У нещодавньому опитуванні PIE 91% компаній вказали, що проблеми з пошуком співробітників з відповідними компетенціями є бар'єром для діяльності, і для третини він дуже сильний. 45% компаній скаржаться на нестачу галузевих компетенцій спеціалістів. Їх дефіцит найбільш гостро відчувається для TSL (71%) та IT (65%), але більше половини будівельних та комерційних підприємств також мають з ним проблеми.

Як зазначає керівник команди економічного прогнозування PIE Катажина Дембковська, найдефіцитнішою компетенцією тепер виявилася творчість, тобто легкість пошуку неочевидних рішень. Її дефіцит, який відчувають 48% роботодавців, найчастіше буває більш гострим, ніж дефіцит галузевих навичок. У першій п'ятірці компетенцій, яких компаніям зараз не вистачає найбільше, переважають ті, що описуються як м'які навички (soft skills), у т.ч. вміння співпрацювати з оточуючими, критичне мислення, вирішення складних завдань. «Саме вони полегшують пошук себе у різних галузях», – зазначає Дембковська.

На думку компаній, опитаних PIE, у майбутньому soft skills будуть важливішими за жорсткі (цифрові та спеціалізовані), а здатність діяти в ситуації невизначеності стане вирішальною. Як визнає Кататаржина Дембковська, за умов дефіциту компетенцій невеликий масштаб інвестицій у людський капітал є несподіванкою. Тільки кожна п’ята компанія зробила такі інвестиції у 2021 р., а цього року планують 22%.

«Тільки коли компанії стануть біля стіни, вони зрозуміють, що інвестиції в людський капітал важливіші, ніж у основні засоби», — коментує Малгожата Старчевська-Кшиштошек. Вона додає, що без інвестицій у людський капітал складно включити біженців з України у ринок праці. Багато хто з них має необхідні компетенції, але бар’єром є незнання польської мови. Інші, у свою чергу, потребують професійної підготовки.

Джерела:

Ogrom polskich firm skar?y si? na brak wykwalifikowanych r?k do pracy. Ogrom polskich firm skar?y si? na brak wykwalifikowanych r?k do pracy - rp.pl

Ilu uchod?ców z Ukrainy znalaz?o ju? prac? w Polsce. Nowe dane. Ilu uchod?ców z Ukrainy znalaz?o ju? prac? w Polsce. Nowe dane - rp.pl

 

Головний державний інспектор Управління

Держпраці у Полтавській області

Тетяна ЖОЛОБ 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора