Чи можна під час воєнного стану проводити скорочення штату або чисельності працівників?
Законодавством про працю не встановлено обмежень щодо заборони скорочення працівників недержавних підприємств, установ та організацій в період воєнного стану.
Пункт 1 статті 40 Кодексу законів про працю України дозволяє власнику або уповноваженому ним органу розривати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з таких підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Згідно із статтею 49-2 КЗпП, про звільнення працівник має бути попереджений не пізніше ніж за два місяці.
При цьому у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Також норми статті 43 КЗпП України щодо надання згоди виборного органу первинної профспілкової організації для проведення звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП у період дії воєнного стану не застосовуються (крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів).
Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області
Тетяна ЖОЛОБ
