Приватизація земельних ділянок під житловими будинками, господарськими будівлями та дворами
На сьогодні для громадян залишається актуальним питання порядку приватизації земельної ділянки, на якій уже розташовано або буде побудовано в майбутньому житловий будинок, господарські будівлі та двори.
Якщо людина хоче приватизувати земельну ділянку, якою користується і на якій розташований житловий будинок, що перебуває в її власності, потрібно пройти кілька етапів. Згідно з п. 4 прикінцевих і перехідних положень закону «Про державний земельний кадастр» установлено, що, якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташовані житловий будинок, інші об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури), право власності на які зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників цих об’єктів на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Такий кадастровий номер є чинним від моменту його присвоєння.
Згідно з п. 1 цих положень установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно в приватну власність земельних ділянок, ухвалені органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» від 26 грудня 1992 року, є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їхніх спадкоємців відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Для того щоб приватизувати таку земельну ділянку, майбутній власник повинен звернутися до землевпорядної організації, яка має право виконувати землевпорядні роботи відповідно до чинного законодавства України, для розробки технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до ст. 55 закону України «Про землеустрій» технічна документація з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) містить:
а) завдання на складання технічної документації з землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації з землеустрою (у випадках, передбачених законом);
г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності – органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем;
ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);
д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
є) копію правовстановлювальних документів на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови, що права власності на такі об’єкти зареєстровані);
ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;
з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображено зовнішні межі земельної ділянки з зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їхніх власників (користувачів);
и) кадастровий план земельної ділянки;
і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що вноситься до документації з землеустрою після виконання робіт зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
За результатами розробки технічної документації з землеустрою земельній ділянці присвоюється кадастровий номер. Майбутній власник звертається з заявою до органу місцевого самоврядування щодо затвердження технічної документаціїі з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки у власність. До заяви треба додати технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та витяг із ДЗК. Після отримання рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність необхідно звернутися до державного реєстратора речових прав для реєстрації права на земельну ділянку. Після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор видає заявнику витяг про проведену державну реєстрацію права власності на присадибну ділянку. Із цього моменту процес приватизації вважається завершеним.
Відділ земельних ресурсів та екології
