Староста Валентина ХРИПКО: "Бути корисною для людей"
День місцевого самоврядування – свято кожного жителя Зіньківської громади, адже разом ми – сила, що вирішує питання місцевого значення, які відіграють вирішальну роль у розвитку та розбудові наших населених пунктів, забезпеченні їх життєдіяльності.
У Проценківському старостинському округу представником цієї сили, наприклад, є староста Валентина Хрипко. На цій посаді вона – лише перший рік, але вже має певні успіхи.
– Валентино Федорівно, чому Ви пішли в старости? Що стало поштовхом?
– Я виросла й живу в селі, завжди прагнула змін для нього. Стала старостою тому, що це моя мрія. Мені хотілося спробувати щось нове, бути корисною для людей. Свого часу мій батько працював головою сільської ради, тому це в нас сімейне.
– Чи маєте досвід роботи в органах місцевого самоврядування?
– Я була неодноразово депутатом сільської ради.
– Спливає рік, як Ви – староста Проценківського округу. Як Ви можете охарактеризувати цей період?
– Він був дуже насиченим. Для мене все було нове. Усім щось потрібно, якась інформація. Де її шукати, не знала. Але все поступово налагодилось.
– Із якими труднощами Ви зіткнулися й чи вдалося їх подолати?
– Перш за все в старостаті ще з 2016 року немає землевпорядника, тому все, що пов’язане з землею, потрібно вирішувати старості. Це забирає багато часу та сил. Дякую за співпрацю земельному відділу, фахівці якого завжди підкажуть та підтримають. Болюча тема – дороги. Багато звернень надходить щодо них, особливо щодо автошляху від Ступківського повороту до Проценок. Але сподіваюся, що навесні нам і цю проблему допоможуть розв’язати.
– Із чого починається робочий день старости й чим завершується? Які питання доводиться вирішувати найчастіше?
– Робочий день зазвичай розпочинається з телефонних дзвінків (вихідні дні не є винятком) і закінчується тими ж телефонними дзвінками. Найчастіше звертаються за соціальними допомогами, субсидіями, пільгами, із побутовими та земельними питаннями.
– Які власні риси характеру допомагають Вам у роботі?
– Наполегливість, упевненість у собі та людях, які мене оточують.
– Як Ви комунікуєте з мешканцями старостинського округу щодо якихось проблемних питань чи потреб для того, щоб відстоювати їх інтереси на рівні громади?
– Людей у нашому окрузі збирати не потрібно. Вони постійно йдуть у старостат, звертаються за телефоном. Кожен іде зі своїми проблемами, на які чекає відповідь. Я разом із діловодом Людмилою Івашовою допомагаю у вирішенні їхніх питань.
– Яким чином вибудовуєте співпрацю з міським головою, чи відчуваєте підтримку?
– У міській раді знають про наші проблеми й допомагають у їх розв’язанні. Міський голова Сергій Миколайович завжди підтримає, вислухає і дасть пораду.
– Які Ваші основні досягнення за цей рік? Чим може пишатися Проценківський старостат?
– Цього року почали вирішувати найактуальнішу нашу проблему – ремонт дороги. Зробили ямковий по вул. Тараса Шевченка, пров. Шкільному в Проценках, по вул. Шевченка в Довжику, оновили дорогу в Ступках. Також відремонтували пам’ятник воїнам-визволителям у Довжику.
– Хто і як допомагає на території старостату наводити лад?
– Допомогу надають працівники відділу культури, бібліотекарі, працівники школи та дитячого садочка, а ще всі небайдужі жителі сіл. Не залишаємось і без спонсорської допомоги. Її надають ТОВ «Бурат-Агро», СФГ «Фаворит», ТОВ «АПК «Чорноземи Зіньківщини», одноосібники. За це я всім їм щиро вдячна. Лише разом ми можемо подолати всі негаразди й навести лад у старостаті.
– Які плани на майбутнє?
– У планах – доробити вуличне освітлення в Ступках і Проценках, відремонтувати дорогу від Ступківського повороту на Дуб’яги. Загалом планів багато, але про них ще рано говорити.
– Яким Ви бачите подальше життя нашої громади і свою роль у ній?
– Це залежить від багатьох факторів. На даний час життя в нашій країні нестабільне. Тому будемо сподіватися, що спільними зусиллями в нас все вийде.
