A A A K K K
для людей із порушенням зору
Зіньківська громада
Полтавська область, Полтавський район

Юлія Оксюк: із любов’ю до своєї справи

Дата: 14.11.2021 08:00
Кількість переглядів: 587

У нашій громаді, у Зіньківському ліцеї та опорному закладі, працює вчитель-логопед Юлія Оксюк, завдяки старанням і вмінням якої чимало учнів позбулися дефектів мовлення.

Сфера діяльності Юлії Григорівни не обмежується виправленням вимови окремих звуків, вона охоплює набагато більший спектр завдань із надання допомоги дітям, які страждають від вроджених фізичних відхилень мовного апарату, а також мають проблеми з вимовою й правописом, викликані психологічними травматичними факторами.

Походить Юлія Оксюк із династії вчителів. Її мама Валентина Михайлівна все своє життя присвятила логопедії. Нині її справу продовжує донька. Напередодні професійного свята ми поспілкувались із фахівчинею та дізнатися про її шлях до успіху, адже понад 15 років вона й логопедія – невід’ємні частинки одного цілого.

– Юліє Григорівно, у Вас досить незвична професія. Розкажіть, чому вирішили стати логопедом?

– Професія вчителя зі мною від самого народження. Моя бабуся, дідусь, мама й тато були педагогами. У дитинстві я часто заходила до мами в логопедичний пункт і спостерігала за її роботою. Сама завжди любила гратися з дітками. Тому, коли виросла, теж вирішила стати вчителем-логопедом і не шкодую, адже ця професія мені дуже подобається.

– Робота з дітьми – це не лише позитивні враження, а й титанічна праця та величезна відповідальність. Звідки берете сили? Можливо, у Вас є захоплення, які надихають?

– Хобі, як такого, не маю. Енергію черпаю від самих діток, їхніх позитивних емоцій, які мотивують і дають наснагу до роботи.

– Які риси характеру допомагають Вам знайти підхід до кожного?

– Почуття гумору та любов до дітей. Від початку й упродовж усього навчального процесу намагаюся демонструвати учням повну довіру до них, допомагаю повірити у свої сили, запевнити, що всі мають право на помилки, адже будь-які успіхи потребують часу.

– Що стає причиною проблем із мовленням у дитини?

– Найпоширенішою причиною мовних порушень є неготовність артикуляційного апарату до мовленнєвих процесів, тобто дитина не чітко володіє та відчуває рухи язика, губ, щік. Недостатньо розвинене мовленнєве дихання, сила та висота голосу, дрібна моторика кистей рук. Також причиною може бути порушення слухової диференціації звуків, порушення анатомічної будови мовного апарату (неправильний прикус, укорочення під’язикової вуздечки, несформованість зубного ряду, високе або низьке піднебіння). А ще – неправильне мовлення оточення, «сюсюкання» з дитиною, недостатнє спілкування дорослих із малюком тощо.

– Із чого Ви починаєте роботу, коли приходить нова дитина?

– Роботу з кожним розпочинаю з усебічного обстеження мовлення. Спочатку це бесіди на знайомі дитині теми: «Як тебе звати?», «Із ким ти прийшов?», «Якими іграшками полюбляєш гратися»? Для більш широкого вивчення мовлення дітей підбираю іграшки та малюнки, у назві яких є складні для вимови звуки, що стоять на початку, в середині та в кінці слова. На сьогодні я працюю в логопедичному пункті при Зіньківському ліцеї ім. М.К. Зерова та вчителем-логопедом опорного закладу «Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1». Постійно працюю над популяризацією логопедичної діяльності в територіальній громаді. Намагаюся двічі на рік обстежити всіх учнів старших груп закладів дошкільної освіти та учнів перших класів навчальних закладів Зіньківської ТГ.

– Чи потрібна присутність батьків на заняттях?

– Не потрібна, але консультації для них є обов’язковими. Логопед при першій зустрічі збирає анамнез розвитку дитини. Батьки повинні розуміти складність порушень та шляхи їх подолання. Завдяки співпраці батьків, логопеда, вихователя, учителя можна досягти високих результатів корекції.

– Як краще займатися – індивідуально чи в групах?

– Методика логопедичної роботи передбачає як індивідуальні, так і групові заняття. При порушенні звуковимови проводяться лише заняття в групах. Дітки, які навчаються інклюзивно або мають складні порушення мовлення, наприклад, дизартрію, ринолалію (щілину піднебіння), порушення прикусу (прогеню, прогнатію), заїкування, працюють над корекцією індивідуально.

– У Вас є досвід роботи з дітьми зі складними порушеннями мови. Які були найскладніші випадки?

– Останнім часом побільшало діток із важкими порушеннями мовлення. Засмучуюся, коли не вдається досягти значного результату, і щиро радію, коли зуміла «достукатися» до батьків, щоб вони залучали до співпраці різних фахівців: лікарів, дефектологів, реабілітологів, генетиків, психологів, що в комплексі дає дуже гарні результати. Особливо коли дитина після корекційних занять змогла навчатися в школі самостійно або інклюзивно.

– Бувають різні життєві ситуації – не завжди дитина може отримати кваліфіковану допомогу логопеда. Що батькам слід робити самостійно?

– Обов’язково потрібно звернутися до логопеда. Фахівець проведе обстеження й у випадку, коли звук можна виправити консультативно, надасть усі необхідні рекомендації. Удома дорослі разом із дитиною повинні виконувати всі настанови логопеда. Та все ж для правильного формування звука треба приходити на консультації через певний час.

– Що для Вас найскладніше й що найприємніше в роботі?

– Найскладніше в моїй роботі – переконати батьків діток із важкими мовленнєвими порушеннями в тому, що їхній малюк потребує лікування, обстеження та корекційної допомоги різних фахівців. А найприємніше – це бачити щирі емоції дитини та її батьків, коли та вперше вимовила звук, який до цього не вміла говорити.

– Коли батькам варто звертати увагу на недоліки в мовленні власних чад? Адже більшість малят плутають слова та звуки в перші роки життя…

– Розвиток мовлення дитини відбувається в ранньому віці. Перед першими словами має бути етап лепету. Відсутність його в дитини вже повинна стати тривожним дзвіночком для батьків. Закінчується ця стадія до року. До двох дитина повинна володіти близько двома десятками простих слів, як-от: мама, тато, дати, взяти, на, їсти тощо. Мовлення малюків формується до 5-6 років. Є вікові особливості становлення звуків: у 3-4 роки дитина повинна вимовляти свистячі, у 4-5 – шиплячі, у 5-6 років – сонорні звуки [л], [р]. Інколи діти народжуються з діагнозами, наприклад, церебральним паралічем (ДЦП), різними генетичними захворюваннями, при яких імовірна затримка психічного розвитку або розумова відсталість, спадковість. У цих випадках заняття з логопедом потрібно починати якомога раніше. Найкращим часом для проведення корекції мовлення є старший дошкільний та молодший шкільний вік, але тут усе залежить від діагнозу.

– Ви лише дитячий логопед чи мали практику роботи з дорослими?

– За освітою я вчитель-логопед дошкільних та шкільних навчальних закладів. Бували випадки, коли зверталися й дорослі за консультацією. Але в такому віці виправити якийсь звук вважається неможливим. Одного разу спробувала поставити звук [р] дорослій жінці, вдалося.

– За що ви любите свою роботу?

– Мені приємно спостерігати, як удосконалюється мова дитини, як вона щиро радіє своїм успіхам. Малечі так мало потрібно для щастя! У такі хвилини стають щасливішими і її батьки. Ось за це я й люблю свою професію.

Дорога Юліє Григорівно та всі логопеди нашої громади, прийміть найщиріші вітання з нагоди вашого професійного свята. Усмішок вам, радості та теплих дитячих обіймів, подяки від батьків і успіхів у роботі! Благополуччя в житті, міцного здоров’я, родинного тепла, удачі й чудового настрою!


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь