Соціальний робітник – діло за велінням серця
Соціальний робітник. Що криється за цією професією? Про це нам розповіла соціальний працівник відділення соцдопомоги вдома Центру соціальних послуг Зіньківської міської ради Ірина Легунова, яка веде облік та розподіл такої роботи між соціальними робітниками.
– Ірино Петрівно, що собою являє труд соціального робітника?
– Можливо, комусь ця робота здасться буденною, звичайною, проте за цим всім стоїть людська небайдужість до навколишніх, а ще вміння якісно та професійно виконувати свої обов’язки. Так відбувається тоді, коли людина дійсно працює за покликом душі, велінням серця, коли на роботу йдеш із усмішкою, не зважаючи на погоду чи пору року, інколи навіть не зважаєш на свої домашні проблеми та негаразди, хвороби, адже й у соціальних робітників вони є (це такі ж люди, як і ми з вами), ідеш, бо знаєш, що ти потрібен. Зіньківська громада досить велика за кількістю населених пунктів. До її складу входить місто та 83 села. У Зінькові та майже в кожному селі працює соціальний робітник, а в деяких – по два-три. У маленьких населених пунктах ще залишилися літні люди, які просто не можуть покинути свої «гніздечка». От і доводиться соцробітникам долати досить великі відстані, щоб забезпечити пенсіонерів продовольчими товарами, допомогти по господарству, оплатити комунальні послуги. Улітку ще виручає велосипед, а ось узимку зовсім тяжко. Із 38 соціальних робітників 13 обслуговують осіб пенсійного віку в декількох населених пунктах. Коли на дорогах замети або розлилася вода, звертаємося за допомогою до старост.
– Скільки підопічних обслуговує один соціальний робітник?
– Відділення соціальної допомоги вдома налічує найбільшу кількість працівників, адже здійснює щоденне обслуговування людей похилого віку та осіб з інвалідністю вдома. Один соціальний робітник обслуговує 8-10 підопічних у місті та 6-7 у селі, відвідує їх два-три рази на тиждень. Загалом на даний час відділення обслуговує 295 людей, які перебувають у складних життєвих обставинах, мають похилий вік, інвалідність. Із них 13 потребують щоденного догляду. Соціальні робітники приділяють таким підопічним більше уваги, та й комплекс соціальних послуг більш широкий. А загалом основна частина клієнтів відділення – це громадяни, яким за 80 років. Щоб полегшити роботу працівникам відділення та зменшити час, який вони витрачають на подолання відстаней, людей забезпечили велосипедами, а також спецодягом і взуттям.
– Які послуги надають соціальні робітники?
– Робітник із комплексного обслуговування та ремонту будинків і споруд допомагає в розпилюванні та рубці дров, косінні трави. Надається послуга з прання білизни. За замовленням перукар, швачка, взуттьовик нададуть послуги пенсіонеру вдома. «Соціальне таксі» доставить нашого підопічного з порушенням рухової активності до лікувальної установи, відділення Пенсійного фонду або банку. У нас налагоджена співпраця зі старостатами громади з виявлення осіб, які потребують послуг соціального робітника. Постійно працюємо над підвищенням якості обслуговування.
– Робота соціального робітника досить важка…
– Так, він працює за будь-якої погоди, хоч у пекельну літню спеку, хоч у тріскучий зимовий мороз поспішає до своїх підопічних. Подекуди дорога ця дуже складна. Обслуговує один соцробітник на день п’ять і більше людей, а дістатися до кожного не так просто. Не поїхати чи не піти не має права, його чекають із нетерпінням. Окрім того, що соціальний робітник забезпечує стареньких необхідними продуктами та ліками, допомагає з хатньою роботою, він ще й налаштовує такий собі місток між бабусями та дідусями й зовнішнім світом, розповідає новини, адже просте людське спілкування – це те, чого так не вистачає самотнім людям, і часто це, мабуть, найбільш дієві ліки від хвороб.
– Як довго працюють люди на цій роботі? Чи є серед соціальних робітників молодь?
– Вісім соцробітників працюють у нашій сфері понад 20 років. Це Ганна Церковна, Лариса Петренко, Ірина Авраменко, Любов Пирлик, Світлана Ланчинська, Наталія Мильченко. Понад 30 років у Зінькові трудяться Галина Гурин та Наталія Бульбах. 2021-го соціальний робітник Ганна Церковна за сумлінне виконання своїх обов’язків упродовж 28 років, професійний підхід до вирішення соціальних питань була нагороджена почесною грамотою з занесенням на Дошку Пошани «Гордість Зіньківської громади». Працює в нас і молодь: Наталія Хмелик та Леся Свириденко (1990 року народження), Інна Корнієнко (1988-го). Професія соціального робітника є складною, виснажливою та напруженою. Навіть у час карантинних обмежень вона неналежно оцінена державою, суспільством. Але неймовірно потрібна. Така робота – на благо, вона дарує людям надію. Соціальна робота – це не лише професія, це покликання, найвищою нагородою за яке є людська шана та вдячність.
Вітаю колег із професійним святом! Бажаю щастя, добробуту, нових трудових здобутків, невичерпної життєвої енергії, міцного здоров’я! Нехaй добро, зроблене кожним із вас, повертaється сторицею.
