Наталія Фенько та її «Da Vinci»: п’ять років творчої співпраці
Творчість, усмішки, гарний настрій – така атмосфера панує в студії «Da Vinci», яку заснувала художник і викладач Наталія Фенько.
Пані Наталіє, як довго Ви виношували ідею відкриття студії?
– Ідею відкриття артстудії я виношувала роками. Але, як кажуть, на все є свій час. Я проговорювала свою мрію вголос, мабуть, мене зверху почули. Прагнучи вступити у вищий навчальний заклад, не мала змоги в Зінькові підготуватися, як слід. Уже тоді в мене закралась ідея створення власної студії, де можна допомогти малечі розвивати свої навички та отримувати знання в цій сфері. Світ щоденно змінюється, сучасні діти теж, вони прагнуть бути творцями, дослідниками, втілювати свої яскраві фантазії. Заняття в артстудії допомагають їм отримати нові знання, розвинути креативність, розкрити творчий потенціал, дають можливість самореалізуватися. Подарувати дітям незабутні емоції – це найважливіша задача в моїй студії «Da Vinci».
У нашій громаді ви – піонери. Не боялися вкладати кошти в проєкт у такий нелегкий час?
– Чомусь у багатьох складається враження, що відкриття артстудії – це величезні кошти. Але це не зовсім так. Завдяки підтримці чоловіка, родини, друзів, більшість робіт ми виконали своїми руками, наприклад, оформлення студії, меблі. Розпочали працювати в турборежимі. Не знаю, чи стане успішним мій проєкт, але я спробувала це зробити, здійснила свою мрію й ніколи про це не шкодуватиму.
Позаду у Вас п’ять років творчої праці. Ваші враження?
– Враження неймовірні. Діти всі позитивні, світлі, емоційні. Від перших днів у них купа ідей – від створення власних шедеврів до організації виставок, конкурсів. Крім того, що діти навчаються малювати, підключається комплекс інших послуг для творчого розвитку, де ти виступаєш у ролі вчителя, художника, аніматора, психолога, навчаєш комунікувати між собою. Мені імпонує те, що дітлахи здружилися, обмінялися контактами, спілкуються, переписуються в соцмережах. Наразі групи сформовані по декілька осіб – для комфортності, щоб я могла приділити достатньо часу кожному. Згодом, можливо, додадуться ще кілька місць у групах, але не більше. Нині діти задоволені, батьки задоволені, я – теж, отже, усе роблю правильно.
Як проходить процес навчання в студії?
– Заняття відбуваються за віковими групами. Діти приходять до студії, і для них уже підготовлені робочі місця, необхідні матеріали для роботи – при- кріплений папір на мольбертах, відкриті фарби, тобто немає втраченого часу на організаційні моменти. Дві години дається на виконання роботи, яку діти потім забирають додому. Старші працюють по 4-5 годин, залежності від складності композиції.
Які види мистецтва, техніки опановуватимуть діти?
– Живопис, малюнок, скульптура, паперопластика, стандартний пакет знань, якими повинна оволодіти дитина. Весь попередній досвід ліг у основу моєї роботи як засновниці артстудії. Інтернет дає можливість відвідувати онлайн-курси, семінари. Я постійно навчаюся разом із дітьми. Звичайно, обираються найцікавіші теми, сучасні оригінальні техніки, щоб моїм маленьким гостям було цікаво. Я підлаштовуюся, найперше, під бажання самої дитини, тому доводиться корегувати плани постійно. Усе фіксую до дрібниць – від кількості фарби на одну роботу до того, наскільки вихованцеві цікавий той чи той вид діяльності.
Які переваги такого навчання Ви вже можете відзначити?
– Дитина навчається не лише малювати, а й розмірковувати, творчо мислити, проговорювати, що саме вона хотіла сказати своїм малюнком. Наприклад, малюємо ліс, ведемо діалог: хто живе в цьому лісі, який це ліс – таємничий, казковий чи загрозливий, чому. Це покращує увагу, мовлення дитини, розвиває фантазію. Образотворчий комплекс сприяє розвитку дрібної моторики рук. Діти вчаться доводити розпочату справу до кінця. Живопис заспокоює, знімає стрес і негативні почуття. І, повторюся, великий «плюс» – це можливість приділити достатньо часу кожній дитині й отримати готовий результат щодня.
Із якого віку до вас приходять?
– Наша студія відкрита для всіх, хто має бажання навчатися малювати. Звісно, чим раніше дитина починає свій творчий шлях, тим результативнішою стає техніка виконання. Маю плани проводити майстер-класи з батьками юних художників та просто всіма, хто мріє зайнятися живописом і втілити свої задуми, які були недоступними через зайнятість.
У відео та на світлинах цікаво спостерігати за творчим процесом дітей…
– Так, фото- і відеозвіти – це зворотній зв’язок. Батьки повинні бачити динаміку розвитку дітей, плоди їхньої діяльності. Вихованці викладають зображення своїх робіт у соцмережі, їм подобається, коли їх бачать друзі, рідні, однолітки, вони відчувають себе зірочками, які пізнали щось нове, досягли гарного результату. Удома вони оформляють роботи в рамочки, трепетно до них ставляться, а весь процес створення шедеврів переказують батькам по дорозі додому.
Що найважче для вас нині?
– Нестача часу. Потрібно розвивати студію, розвиватися самій як учителю й художнику, самовдосконалюватися, надихатися, навчатися, творити, а в добі – лише 24 години.
Початок будь-якої справи, пов’язаної з дітьми, – це завжди курйозні моменти…
– Так. Жодного дня не проходить без цікавинок від моїх учнів. Було якось, що дівчинці важко давався пейзаж. Вона каже: «У мене нічого не вийде». Заперечую: «Вийде, споримо на цукерку». Пейзаж вийшов гарний, я вже й забулася про це, коли наступного разу вона дає мені цукерку: «Візьміть, я ж проспорила». Із дітьми завжди весело й цікаво!
У кожної людини при створенні власної справи є мрія. Якого кольору ваша?
– Моя мрія різнокольорова, як дитячі малюнки, вона в тому, щоб артстудія успішно розвивалася, щоб вдалося втілити все задумане. Нас уже знають у різних куточках України. Мої юні художники беруть участь в багатьох конкурсах і в державі, і за її межами, неодноразово ставали призерами. Ми завжди намагаємося поєднувати приємне з корисним. Використовуємо можливості відвідати різні виставки, фестивалі… Пишаюся тим, що троє моїх учнів стали студентами престижних вишів України та навчаються на бюджеті. Хтось дуже влучно сказав: не бійтеся змін, інакше ваші мрії залишаться тільки мріями. Нині в мене такий період у житті, коли вчуся новому, вчуся бути самостійною й можу ділитися своїми знаннями з людьми.
Про успіхи та досягнення вихованців студії, яка в листопаді святкуватиме мініювілей – п’ять років, читайте в наступних номерах.
