Обережно: сказ!
Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба людей і тварин, яка завжди закінчується смертю. Збудником сказу є вірус, який вражає центральну нервову систему. Вірус виділяється з хворого організму тварини тільки зі слиною. Зараження сказом відбувається через пошкоджені шкірні покрови, або слизові оболонки під час укусу, або при ослиненні. Резервуаром і переносником вірусу в природі є лисиці, але основну загрозу для людей становлять домашні та бездомні тварини, зокрема собаки та коти, які заражаються сказом на природі через укуси диких тварин. Вірус в слині хворої тварини з’являється за 10 днів до появи клінічних ознак захворювання. Ось чому за тваринами, які нанесли укуси людям необхідно проводити ветеринарний нагляд протягом 10 днів з моменту укусу.
Як зрозуміти, що у тварини саме сказ?
Просто поглянувши на тварину діагностувати сказ важко, проте вас має насторожити її дивна поведінка. Деякі тварини поводяться збуджено та агресивно, у них сильне слиновиділення, а інші – навпаки, виглядають ніби сором’язливими, і це найбільш розповсюджений тип поведінки хворої тварини.
Дикі тварини, які мають сказ, рухаються повільно, людина може легко наблизитись до них, але це не типово для них, і робити так в жодному разі не варто!
Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
- щорічно проводити профілактичне щеплення проти сказу власних собак та котів;
- у випадку отримання укусу або ослинення домашніми та дикими або невідомими тваринами обов’язково звертатися за медичною допомогою за місцем проживання або до травматологічного пункту;
- уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;
- вживати заходів з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
- мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин необхідно користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині;
- інформувати працівників державної служби ветеринарної служби про незвичайну, нетипову поведінку тварин.
Вакцинація – найкраща профілактика сказу, єдиний і вірний спосіб уберегти тварину від цього страшного захворювання. Першу вакцинацію від сказу вихованцеві роблять не раніше трьох місяців, а потім повторюють щороку. Сучасні вакцини не викликають ніяких побічних ефектів і добре переносяться навіть маленькими цуценятами та кошенятами. Будьте пильними, стежте за власними тваринами та уникайте небезпечних контактів з дикими або бродячими тваринами.
Пам’ятайте, що сказ – абсолютно смертельна інфекція, вилікувати сказ не можливо! Якщо вдома є тварина, Вам обов’язково потрібно вжити заходів профілактики сказу! Захищаючи тварину від цього захворювання, людина захищає себе і свою сім’ю.
Провідний лікар ветеринарної медицини відділу ветеринарної медицини та протиепізоотичної роботи Полтавського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
Марина Гринь
