Дивовижний поетичний світ Світлани Козаченко
У дивовижному поетичному світі Світлани Козаченко можна знайти будь-які барви: і білий колір чистої душі, і золоті відтінки найдорожчих спогадів, і веселкові переливи пейзажних малюнків… Бо все, що торкається чутливої творчої уяви, бентежить небайдуже серце – виливається поетичними рядками.
20 серпня на світ з’явилася маленька дівчинка з великими темними очима. Згодом ті очі невпинно вбирали красу світу, щоб душа те все перелила у слово. І те поетично слово прийшло до читачів у збірках «Заблудився мох у стрісі» (2006) та «Заповідна зона» (2008).
Зичимо Світлані Миколаївні творчого натхнення, миру та спокою в душі на багато літ. Нехай доля дарує вам щедрі врожаї Вашої праці й тих, хто ті врожаї буде збирати!
А читачів «Зіньківської громади» запрошуємо до поетичного слова С. Козаченко!
***
Невже у світі вичахла любов?
І що лишилось? Тільки смерть і попіл?
Тепер у моді братовбивства зло,
кривоприсяжництво, бездушність і жорстокість.
Як жити тут, де зраджене добро?
Де людям душі вкутують брехнею?
А я щодня тлумачу дітям про
честь, правду, гідність… чисті емпіреї!
Так хочеться писати про красу.
Про дощ травневий, про суниці й вишні…
Хоч крапельку в долонях донесу
хоч до одного серця…
Слава в вишніх
тому, хто в пеклі пише про любов…
тому, хто в пеклі пише про добро…
тому, хто в пеклі пише про красу…
Тому, хто в пеклі ще живе і дише,
стоїть вже на останнім рубежі, –
йому – народові моєму! – ще напише
новий Шевченко… на свяченому ножі.
Старе місто
Готичні храми, шпилі, мурування,
дзвінка бруківка, голубів хмарки…
В старому місті осінь не остання.
Загуслий час – на відстані руки.
Статичні дні один за одним глухо
постукують копитами годин.
Мете багряно-жовта завірюха –
не колихнеться темпоральний млин.
Не меле більше ні хвилин, ні митей –
порослих мохом крил вже не здійма.
Вітрин калюжки-дзеркальця розмиті…
У місті осінь. На душі зима.
Горнятко запашне зігріє руки…
Бреду – чужий самотній пілігрим –
в чужому місті. На краю розлуки.
З хвостом неточних абразивних рим.
Ганна Литовець-Гайдаш,
член Полтавської спілки літераторів,
голова літературно-мистецького
об’єднання Зіньківщини «Свічадо»
