У "Свічадо" - одразу два ювіляри
Творчість – це не завжди блиск розкошів чи слави. Вона живе у простоті, роблячи звичайне людське життя прекрасним. Від землі, від щоденної праці на ній, від тепла родинного вогнища народжується поетичне слово Валерія Хоменка та Надії Олещенко.
Кожен із них топче свою стежину долі, змережуючи її рідним словом. Прості, невибагливі рядки Валерія Васильовича малюють у віршах чудові пейзажі, а раптом душа автора помічає біль і крик розпачу серед свого народу – і вже слова не можуть мовчати, а кричать разом із ним! Вічно актуальні, проникливі та щирі поетичні твори знаходять відгомін у серцях багатьох читачів.
А от поезія Надії Олексіївни – це слова, задивлені в глибину душі. В них краса світу переплелася з вічною красою людських почуттів.
3 Серпня в родині літературно-мистецького об’єднання Зіньківщини “Свічадо» свято – аж два ювіляри – Валерій Хоменко та Надія Олещенко. Зичимо їм творчих злетів на довгі роки! Нехай доля подарує чисту криницю, в кожній краплині якої безмір наснаги, здоров’я, сил. А зоряне мереживо поетичних рядків ще довго окриляє людські душі, линучи від Ваших сердець!
До уваги всіх жителів нашої громади краплинки творчості наших ювілярів.
Не сумуй
Не сумуй, що в нас усе погано,
Що в когось є, а в нас чогось немає.
Не витрачай на сум свій марно
Життя, що й так без вороття минає.
Ти ранком встав, розплющив очі,
Радіти сонцю, рідним можеш,
Радій, бо хтось так само хоче,
Але зробить цього не може…
Почув синицю, солов’я у лузі,
Побачив птаха високо у небі…
Життю радійте, любі друзі,
Даремно сумувать не траба.
Радій, що міцно став на ноги,
Що можеш квітку у руках тримати,
Радій і щиро дякуй Богу,
Що серцем світ ти можеш обіймати!
Валерій Хоменко
В душі
Собор душі і храм надії
В собі збудує кожен сам,
Коли за ближнього зрадіє
І радість ту розділить вам…
Людині треба щастя пити
Бодай якусь частинку днів,
Бо гірко й сумно в світі жити
Без щему найсолодших слів.
Хай храм душі, собор надії
Зігріє хоч одне страждання –
Тоді на струнах скрипки мрії
Розбудять піснею світання…
У тому звуці, в щирій пісні
Все буде в унісон. Далебі…
А храм? Дзвіницю має, звісно,
У небі, в небі, аж у небі…
Надія Олещенко
Член Полтавської спілки літераторів,
голова літературно-мистецького
об’єднання Зіньківщини «Свічадо»
Ганна Литовець-Гайдаш
